Урок музики в 6 класі Тема уроку: «Микола Леонтович - майстер хорової музики»

Мета:

 1.Поглибити знання учнів про творчість  Миколи Леонтовича. Засвоїти сутність термінів і понять: мішаний хор, підголосок, обробка, репродукція. Поглибити знання про особливості хорового співу і  твори, призначені для виконання хору.

2.Розвивати вокально-хорові навички, творчі виконавські здібності.

3.Виховувати почуття співпереживання, прищеплювати музичний смак, розвивати інтерес до творчості М.Леонтовича.

Місце прведення уроку: комп’ютерний клас.

Обладнання уроку: презентація уроку, тексти  пісень для роботи, засоби мультимедіа, музичний інструмент акордеон, аудіозапис музичного твору для прослуховування «Щедрик», збірник хорових обробок М.Леонтовича.

Тип уроку: комбінований урок з використанням комп’ютерних і інтерактивних технологій.

Література:

1. Микола Леонтович. Спогади  листи матеріали.Київ «Музична Україна»1982.

2.Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі.. Тернопіль, «Навчальна книга – Богдан» 2005.

3.Островський В.М., Сидір М.В., Музика. 6 клас, Посібник – зошит, Т., «Навчальна книга-Богдан», 2001.

План уроку:

І. Організація класу.

1.Вхід учнів у супроводі  укр.нар.пісні «Щедрик»

2.Привітання:

ІІ.Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Презентація «Микола Леонтович – майстер хорової музики»

ІV. Українська народна пісня «Щедрик»  - слухання.

VІ. Поспівка.

VІ. Українська народна пісня «Ой чи є, чи нема» - розучування.

VІІ. Підсумок уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.

ІХ.  Вихід під українську  народну пісню «Ой чи є, чи нема» - виконання пісні  - імітація щедрівки (рольова гра)

Хід уроку:

Вчитель  Діти,  темою нашого уроку є: «Микола Леонтович – майстер хорової музики». Наша мета: поглибити знання про творчість Миколи Леонтовича, ознайомитися з  новими музичними термінами і поняттями, розучити укр. нар. пісню «Ой чи є, чи нема»

 Наш  урок я хочу почати  уривком із вірша  Павла Тичини «Леонтович» .

Мамонько, люблю я пісню

Про зозулю і про гай,-

Я просю тебе, ну, люба,

Леонтовича співай!

Ти ж мені про нього вчора

Ой же як  розповіла!-

Про калину й про малину,

Що у лузі розцвіла…

Що в той луг та у лужечок

Ти біжком і я біжком –

Леонтовича зустрінем

Над річкою бережком…

         Отже серед славних діячів української музичної культури яскраво виділяється незвичайною життєвою долею і напрочуд самобутнім талантом Микола Дмитрович Леонтович.

         Нікому не відомий народний учитель з Поділля, музикант-самоучка, він сягнув вершин світового музичного мистецтва, сказав у ньому своє дзвінке й вагоме слово,    глибоко розкрив співучу вдачу свого народу.

         Український композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог, збирач музичного фольклору, М.Д.Леонтович народився 13 грудня 1877 року в селі Монастирьок біля Немирова на Вінничині. До речі, завтра виповнюється 131 річниця з дня його народження.

Зі спогадів його старшої доньки, вчительки Галини Миколаївни (1903-1980): «Музика в нашій сім’ї здавна займала не останнє місце.

Сам Дмитро Феофанович (батько композитора був священником) не тільки любив співати, а й добре грав на скрипці, балалайці, гітарі, цитрі. Маленький Микола часто слухав гру свого батька, а згодом сам почав співати і підбирати народні мелодії на музичних інструментах, зокрема на скрипці. За безмежну закоханість у музику Миколку дуже поважали його сестри  - Олена та Вікторія, були ще сестри – Марія, Єлизавета (померла в дитинстві) та брат Олександр, який мав непоганий голос і дуже любив співати романси. Микола мало куди ходив і більше приділяв уваги самостійним музичним заняттям. Особливо багато часу віддавав він їм у період навчання у Кам’янець-Подільській семінарії. Його музичні здібності одразу привернули увагу місцевих спеціалістів, його навіть запросили співати у архієрейський хор. Обидва брати закінчили семінарію (так як їх батько був священнослужителем), однак Микола став сільським учителем, а  Олександр пішов служити у військо і деякий час перебував у Польші (в Лодзі). Під час семінарських канікул Микола Дмитрович приїздив у село Новоселиці, а потім – Білоусівку, де жили його батьки, саме в Білоусівці він записав від селян багато пісень, які згодом використав у своїй творчості.

Одружився Микола Дмитрович в с. Підлісцях на Волині 1902 році з дочкою революціонера. Згодом народилися ми -  його доньки Галина та Женя.

 В той час батько  писав багато, але композитором себе ніколи не називав. Якось (уже після його смерті) мама розповідала, що тільки раз він сказав їй: «Ти не хвилюйся, ми будемо жити краще, адже я стану композитором». Із-за нестатків  сім’я Леонтовичів вимушена була жити в Тульчині, але всім своїм серцем композитор був у Києві, там були його друзі, колеги, улюблена праця.

В Тульчині батько працював  у жіночому  єпархіальному  училищі. Всі дуже поважали його. Уроки співів проходили в нього цікаво. Він ніколи не починав урок  одразу з теми, а спочатку створював хороший настрій, завжди жартував. Він усіх захопив піснею. Більш за все батько любив досліджувати музичні твори, вивчати особливості їх стилю. Улюбленим заняттям батька була обробка народних пісень. У творчій спадщині Леонтовича понад 100 хорових обробок.

Словникова робота: (обробка – видозмінення музичного твору (частіше народної мелодії) шляхом використання різноманітних засобів музичної виразності).

 За складом голосів хори бувають однорідні( дитячі, жіночі, чоловічі) та мішані.

Серед хорових обробок такі шедеври, як   пісня –реквієм «Козака несуть», яка має  тричастинну побудову,  слухаючи твір можна почути і уявити натовп людей, котрі  із схиленими головами  проводжають в останню путь свого героя, плач молодої дівчини, що втратила свого милого. Музика сповнена напруженого драматичного звучання; «Пряля», «Ой з-за гори кам’яної», «Над річкою бережком», зовсім інший характер мають найвидатніші твори  «Дударик» - це дитяча пісенька про дідуся – дударика, після смерті якого залишилася сиротою його життєва супутниця – дуда. Онук згадує про улюбленого дідуся і його веселу дуду. З простенької дитячої пісеньки, мелодія якої  охоплює три звуки за висотою, Леонтович зумів створити розвинутий розгорнутий хоровий твір із серйозним змістом і «Щедрик» - народним джерелом геніального твору є щедрівка, яка належить до найдавніших зразків ураїнського фольклору. В ній оспівується  радість праці, висловлюється побажання добробуту, родинного щастя. Музика хору – витончена, вигадлива за візерунком. Невимовно красива звукова мережка «Щедрика» ніби виткана поетичною рукою народного майстра.

Пропоную вам послухати цей твір. Діти ваше завдвння після слухання сказати у чиєму виконанні прозвучав цей музичний твір і порівняти як відображено в музиці і в живописі одна  і та  ж подія.

«Щедрик» - слухання,

репродукція картини І.Сколоздра «Радуйся, земле!» (розпис на склі).

Словник: репродукція - фотографічне  відтворення зображень творів живопису.

Питання до дітей: Як вигадаєте, який хор виконував укр.нар.пісню «Щедрик»?

Трагічно обірвалося життя композитора. В ніч на 23 січня 1921 р.  в хаті свого батька  було забито Миколу Дмитровича Леонтовича (ввечері до хати постукав незнайомий і попросився переночувати, а вночі пролунав постріл. Незнайомець  виявився грабіжником, який думав поживитися  у сім’ї священника). Така звістка прийшла до Києва. Лаконічно сповіщалося про смерть одного з найкращих співців-художників, яких знала українська музика. 

Так закінчилося життя великого композитора, але не закінчується наш урок і ми продовжуємо нашу роботу. Пропоную вам роботу в групах. Завдання: прослухати фрагменти українських народних пісень і визначити, до якого пісенного жанру вони належать.

Сьогодні ми з вами розучимо українську народну пісню, шедрівку

 «Ой чиє, чи нема».

Виконання пісні вчителем.

Поспівка:

1.     Вправа зі співу закритим ротом заданого звука (ма, ме, мі, мо, му) на легкість і вільність звуковибудови.

2.     Спів на заданій висоті різних голосних (а,е,і,о,у) на округлення голосних:

3.     Для  активізації роботи  артикуляційного апарату:

4.     Вправа на рухливість голосу побудована на мажорному звукоряді низхідного і висхідного напрямку.

Розучування та виконання пісні учнями.

1.Ой чи є, чи нема  пан –господар дома.

Приспів:

Щедрий вечір, добрий вечір

Пан-господар дома.

2.Ой нема, ой нема, та й поїхав до млина.

3.Тай муки спетлювать, меду-пива купувать.

4.Меду пива купувать, щедрівників частувать.

5. Ой чи є, чи нема  пан –господар дома.

Оцінювання.

Домашнє завдання – слухати музику за власним вибором, вивчити самостійно щедрівку, розповісти про її зміст та звучання. За бажанням відтворити засобами образотворчого мистецтва зміст музичних творів,  та пісень, які звучали сьогодні на уроці.

Підсумок уроку. Що вам сподабалося на уроці?

Про  що  ви  дізналися? Чи вам було цікаво?

Ігровий момент: наближаються новорічні свята, а з ними щедрувальники підуть по хатах вітати господарів з цим святом. Уявіть себе щедрувальниками і давайте виконаємо  вивчену нашу пісню.