Музична бесіда на тему: «УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ У ТВОРЧОСТІ КОМПОЗИТОРІВ»

Музична  бесіда

на тему:

«УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ У ТВОРЧОСТІ  КОМПОЗИТОРІВ»

Музична бесіда розрахована для учнів 5-го класу загальноосвітньої школи.

Мета:Розвивати навички втілення емоційно-образного змісту музичного твору у процесі його слухання, розвивати вміння інтерпретувати музичні твори, висловлюючи судження про різнобарвну палітру і життєвий зміст музичних образів та порівнюючи їх, формувати інтерес до класичної музики, виховувати естетичний смак.

Обладнання: аудіо записи музичних творів: «Увертюра до опери «Тарас Бульба»» М.Лисенка, Перший концерт для фортепіано з оркестром П.Чайковського, симфонія № 2 П.Чайковського, Р.Савицький. Варіації на тему української народної пісні «Їхав козак за Дунай», «Варіація на українську тему» Л. Бетховена.

Репродукції картин:І.Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султану», О.Бубнов «Тарас Бульба», Ю.Брандт «Козацьке весілля»

 Вчитель: Доброго дня, шановні діти! Сьогодні ми продовжимо знайомитися з чарівним світом музичного мистецтва. Разом ми будемо вчитися сприймати, відчувати й розуміти музику, співати, досліджувати, щоб почувати себе вільно і затишно у царині музичного мистецтва, мова якого є зрозумілою для всього людства.

Пісні називають душею народу. Вона унікальний феномен, який супроводжує людину від її народження протягом усього життя. З давніх-давен людина розповідала в піснях про те, що її оточувало, хвилювало. Величезна кількість пісень, різних за жанрами, й нині зберігається в пам’яті людей і передається від покоління до покоління. Мелодії народних пісень у своїх творах використовували багато композиторів і сьогодні про це піде мова. Тема сьогоднішньої бесіди «Українські народні пісні у творчості композиторів».

В увертюрі до опери «Тарас Бульба» українського композитора М.В.Лисенка ви почуєте мелодію народної пісні.

(Слухання фрагменту увертюри до опери «Тарас Бульба») Додаток 1

Мелодія якої пісні звучить у оркестровому виконанні?

Діти:

Вчитель:Порівняйте характер мелодії української народної пісні «За світ встали козаченьки» та увертюру до опери. Що змінилося?

Діти:

Вчитель:Порівняйте засоби виразності творів (ритм, характер мелодії, темп, динаміку).

Діти:

Вчитель:Виберіть ударний музичний інструмент та створіть ритмічний супровід до пісні.

Діти:

Вчитель:За переказами, автором пісні «За світ встали козаченьки» вважають легендарну піснярку з Полтавщини Марусю Чурай. Створена вона була як лірична, але поступово так полюбилася козакам, що перетворилася на маршову, похідну. Пісня має кілька варіантів.

Наспівайте мелодію пісні, змінюючи характер від ліричної до маршової. Як змінюється при цьому ваш настрій?

Діти:

Вчитель:За висловом свого праправнука, сучасного українського музиканта, Микола Лисенко «змінив козацьку шаблю на диригентську паличку і зброєю у боротьбі за незалежність України зробив народну пісню». Як ви розумієте цю думку? Поясніть свій вибір.

Діти:

Вчитель: дякую за цікаві відповіді.

Вчитель: Дід Петра Чайковського, видатного російського композитора XIX ст., був випускником Київської академії. Він жив на Полтавщині неподалік від села Гриньки, де народився Микола Лисенко. Ми вже не раз слухали прекрасну музику Петра Чайковського — п'єси з «Дитячого альбому», фрагменти балетів-казок, симфоній тощо.

Петро Чайковський багато років підряд проводив літо на лоні української природи — в Кам'янці та Вербівці на Черкащині, у Браїлові на Поділлі, бував на Сумщині, у Києві, Харкові та Одесі; іноді приїжджав і восени, і взимку, поєднуючи відпочинок із творчою працею. Його творчість тісно пов'язана з Україною — композитор уважно вивчав життя і побут народу, записував народні пісні, розумів духовний світ українського народу, втілюючи почуте і побачене у своїх творах. Не випадково Національна музична академія України носить ім'я видатного російського композитора Петра Ілліча Чайковського.

Ми вже не раз чули, як у творах Петра Чайковського надзвичайно талановито, виразно і по-новому звучать мелодії народних пісень, у тому числі й українська веснянка «Вийди, вийди, Іванку» — в фіналі Першого концерту для фортепіано з оркестром.

(Слухання Першого концерту для фортепіано з оркестром Петра Чайковського)

Вчитель: Ще одна українська народна пісня знайшла своє втілення у творчості Петра Чайковського — пісня «Журавель», чия мелодія особливо яскраво варіативно розвивається в фіналі Другої симфонії композитора. Пригадаймо тему «Куди ведуть нас пісня, танець, марш?»

Діти:

От і цього разу українська народна пісня «Журавель» як поєднання музики і слова привела нас до симфонії № 2 Петра Чайковського. Простежимо за звучанням та розвитком музики.

(Слухання симфонії № 2 Петра Чайковського )

Вчитель:Якою за музичними характеристиками є українська народна пісня «Журавель»? Про що в ній співається?

Діти:

Вчитель:Творчість композитора охоплює практично всі музичні жанри, проте чільне місце там посідають опера і симфонія. У своїй музиці він є виразником найтонших людських почуттів. Засоби виразності у творах Петра Чайковського (мелодія, гармонія, оркестровка, музична форма тощо) у своїй сукупності справляють величезний емоційний вплив на слухача. Що нового ми чуємо в переосмисленій композитором народній мелодії?

Діти:

Вчитель:Що спільного, а що відмінного у звучанні фіналу Другої симфонії П. Чайковського та української народної пісні «Журавель»?

Діти:

Вчитель:Яку роль відіграє слово у створенні таких музичних творів, як Друга симфонія П. Чайковського?

Діти:

Вчитель:Створи власну імпровізацію на будь-яку тему (інтонацію).

Діти:

Вчитель: Народна пісня — світ його душі:

В ній сподівання й заповітна мрія...

Ніколи не покине, не лишить

Її любов, і віра, і надія.

Народна пісня — біль його душі:

У ній живе історія і пам'ять,

В ній стільки туги — не перелічить,

Ні з чим не порівнять і не зіставить.

Народна пісня — дар його душі,

Твій оберіг на щастя і свободу...

Плекай її, люби і бережи,

Бо пісня та — і є душа народу.

Подумайте, чому пісню називають душею народу. Які думки і почуття передані у народних піснях? Чи відповідає змісту вірша картина Володимира Сингаївського «Гомоніла Україна»?

Діти:

Як на вашу думку, чому до народних пісень часто звертаються і музиканти-аматори, і професійні композитори? Послухайте музичний твір самодіяльного українського композитора Романа Савицького (1904—1974).

(Р. Савицький. Варіації на тему української народної пісні «Їхав козак за Дунай»)

Вчитель:Скільки варіацій він містить?

Діти:

Вчитель:Як змінюється тема пісні у процесі варіювання, яких рис набуває?

Діти:

Вчитель:Чи можна сказати, що українська народна пісня «Їхав козак за Дунай» здобула «друге життя» у варіаціях Р. Савицького?

Діти:

Вчитель: Українські народні пісні надихали на творчість композиторів різних країн і часів.

Наприклад, всесвітньо відомий німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770—1827) неодноразово використовував у своїй творчості українські національні мотиви.

Серед його творів — «Варіація на українську тему», в якій композитор використав мелодію народної пісні «Їхав козак за Дунай».

Вслухаймося, як німецький композитор відчув та перетворив у своєму творі українську мелодику.

(Слухання «Варіація на українську тему» Л. Бетховена).

Вчитель:Як ви думаєте, чому німецький композитор звернувся до українського фольклору? Пригадайте, хто ще з видатних композиторів інших країн використовував у своїх творах мелодії українських народних пісень.

Діти:

Вчитель: Дякую за відповіді і маю надію, що під час нашої бесіди ви отримали багато цікавої інформації і стали ще більш оновленими і освіченими.