Тема: Детальний переказ розповіді за колективно
складеним планом.
Кобзарське мистецтво.
Мета: Удосконалювати уміння сприймати текст,
визначати мікротеми, добирати синоніми, повно і послідовно переказувати почуте,
вчити помічати помилки у складених творах.
Поглиблювати знання учнів про народний музичний інструмент кобзу;
Виховувати любов до
рідного краю, до народних традицій, розвивати інтерес до народного
мистецтва, до історичного минулого українського народу.
Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка,
вишиті рушники.
Репродукції картин:
К.Трутовський «Кобзар над Дніпром», М.Дерегус «Тарас Бульба на чолі війська»,
Л.Жемчужніков «Кобзар на шляху».
Література:
Т.Г.Шевченко «Кобзар».
Хід уроку:
І. Привітання:
ІІ. Вступне
слово вчителів.
Вчитель - Сьогодні у нас незвичайний
урок.
Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну відому, в країну чудову,
Яка нас чекає й збагачує мову.
Вчитель музики – (Слайд «1)
Кобзо! Ти наша отрада єдина.
Поки із мертвих воскресне Вкраїна,
Поки дождеться живої весни,
Ти нам про нашу тісноту дзвони.
Стиха дзвони, нехай мучене серце
Важко заб'ється, до серця озветься,
Як на бандурі струна до струни.
П.Куліш
ІІІ. Оголошення теми і мети
уроку.
Вчитель: Сьогодні на уроці ми будемо
переказувати текст з запитаннями, складати план розповіді, напишемо переказ
«Кобзарі», але спочатку нам треба поринути в далеке минуле і дізнатися звідки
пішла ця назва.
Вчитель музики:
Старовинна
легенда.
Колись Бог створив
землю нашу – Боже диво, і все, що живе на ній, розселивши людей по всьому
світові… Та людям хотілося мати щось своє, особливе, що було б виразником
їхньої душі. Тож і вирішили від кожного народу послати до Бога своїх дітей, аби
наділив той даром, що визначить його сутність на віки – вічні.
Прийшли діти до Божої
світлиці та й почали просити те, що їм батьки наказали. І Бог кожному роздав
прошене. Коли всі розійшлися , біля порогу залишився сидіти хлопчик.
- А ти хто?
- Я, Боже, українець.
- А чом ти не просив нічого?
- Та як я міг лізти поперед інших перед
Божі очі?
- Чемний ти, дитино, зараз подумаю, що ж
дати твоєму народові…
Простяг Бог руку, взяв свій
дивовижний музичний інструмент.
- Візьми! Це скарбниця пісень. Торкнешся
пальцями струн – задзвенить музика. Яка в тебе думка, така й пісня зродиться.
Приніс хлопець Божий дар додому. Назвали його кобзою. І пішли відтоді по
Україні співучі кобзарі, носії Божого дарунку, хранителі духу і сили.
(Словник)№2
Мистецтво співаної
поезії з давніх - давен шанувалося українським народом.
У ХVІІ – ХІХ ст. своєрідним музичним символом України були
кобзарі – мандрівні співаки –музиканти, які виконували пісні і думи у супроводі
кобзи або бандури. У їхніх піснях розкривались сторінки історії,
віддзеркалювались настрої , надії та сподівання народу.
Найкращі традиції
кобзарства продовжують сучасні українські митці, створюючи думи і пісні у
народному стилі.
Слово «кобзар» нагадує світові не лише про народного музиканта України, а про
славетну книгу «Кобзар» та її безсмертного автора – великого українського
поета Тараса Григоровича
Шевченка (1814 - 1861)
Вірші, що увійшли до книги, пронизані духом кобзарських мотивів і схожі
на справжні народні пісні та думи – такі ж душевні, мелодійні, співучі. Не
випадково славетна книга великого поета здобула «музичну» назву, а
її творця часто називають Кобзарем.
Не лише в творчості
Т.Г.Шевченка зустрічається такий музичний інструмент, як кобза, а і у творах
українських художників.
Подивіться на
репродукцію картини
К.Трутовського
«Кобзар над Дніпром»,
(Слайд №3) (Словник)
Слайд №4
кобза супроводжувала
українських козаків не тільки в мирні часи а і під час героїчних
походів, (Слайд №5)з кобзою
можна було зустріти і сліпих старців, які виконували думи.
Слайд№6
І зараз
прослухайте у виконанні хору уривок з твору написаний на слова
Т.Г.Шевченка «Думи мої, думи» (Словник)
Слайд №7
ІV. Прослухування музики.
«Думи мої, думи»
Сьогодні ми з вами ще і самі заспіваємо цей твір, але спочатку ви повинні
написати переказ.
Вчитель: І непросто переказ, а
детальний переказ.
(Словник)Слайд №7
V. Читання тексту
«Кобзарі»
Колись, у сиву
давнину, ходили містами і селами старі сліпі люди. Вони співали про долю
України, про героїчні подвиги козаків.
Свій спів мандрівники
супроводжували грою на музичному інструменті. Його називали кобзою. Від
назви цього інструменту і походить назва виконавців народних дум і
пісень – кобзарі.
Т.Г.Шевченко не ходив
із кобзою чи бандурою містами і селами. Але його твори близькі за змістом
до народних дум і пісень. Тому поета й називають Великим Кобзарем.
VІ. Бесіда за змістом (Слайд №8)
- Хто ходив
селами і містами у сиву давнину? - Про що вони співали? - Чим супроводжували свій спів? - Як називався музичний
інструмент? - Від чого пішла назва “кобзарі”? - Чому Т. Г. Шевченка називають
Великим Кобзарем?
VІІ. Фізкультхвилинка.
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити:
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть.
Розведіть їх в різні боки
Перш ніж ми продовжимо.
Аплодуймо: раз, ще раз…
За роботу – все гаразд.
VІІІ. Лексико – семантична робота. Слайд№ 9
Добери прикметники:
Давнина – Подвиги – Інструмент – Твори – Пісні –
Заміни синонімами: Слайд № 10
Ходили – Супроводжували – Виражав –
ІХ. Повторне читання тексту, поділ на
частини. (слайд з переказом №11)
Х. Складання плану переказу.
1. Співці сивої давнини.
2. Кобза і кобзарі.
3. Т.Г.Шевченко – Великий Кобзар.
ХІ. Переказ за планом.
ХІІ. Орфографічна підготовка до
написання переказу.
Давнину, сліпі люди, героїчні подвиги,
супроводжували, виконавців, близькі за змістом, Великим Кобзарем.
ХІІІ. Самостійне читання тексту
«Кобзарі »учнями. (Слайд №11)
ХІV. Написання переказу.
ХV. Перевірка написаного.
ХVІ. Підсумок уроку. Виконання пісні «Думи мої,
думи».
Що нового ви дізналися про кобзарів?
Немає коментарів:
Дописати коментар