Матеріали на перший (районний) тур Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017» у номінації «Музичне мистецтво»

Урок музичного мистецтва  5 клас "Народні музичні інструменти"

Мета:-навчальна: ознайомити учнів із поняттями «бандура, «кобза», «ліра», «троїсті музики», «волинка» «бубон»; навчати виразно виконувати народні та композиторські пісні; показати учням важливу роль музичного мистецтва у змісті літературних творів; на прикладі української народної казки підкреслити позитивну роль музики як носія добра, щастя, справедливості в літературних сюжетах;

-розвивальна: розвивати вокально-хорові навички, зокрема навички співу прийо­мом стакато;

- виховна: виховувати патріотичні почуття, кращі моральні якості особистості та зацікавленість українською народною творчістю.

Музичний матеріал:  шотландські награвання «Грай, волинко!»; норвезька народна пісня «Чарівний смичок», «Козачок»  А. Даргомижський.

Наочні посібники: відеоролик  "Україна має талант-7". Пётр Сказкив - Музыка Майдана! [1 Полуфинал] [25.04.2015]Карпатська тайстра,

педагогічний програмний засіб освітньої галузі «Естетична культура «Музичне мистецтво» 5 клас, урок №9 (українська народна казка «Чарівна скрипка»); презентація народних музичних інструментів; акордеон, баян, балалайка, бубон, трикутники, маракаси, дерев’яні ложки.

Обладнання: засоби мультимедіа; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Учні входить до класу під музичний супровід (шотландські награвання «Грай, волинко!»).

1.Організаційний момент. Музичне вітання.

«Добрий день вам, добрий день в світі музики, фантазії, пісень! Добрим будь, щирим будь! І з мистецтвом - у дивну путь!»

2.Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Після того як первісні люди винайшли інструменти, минуло багато часу. Народні майстри вдосконалювали їх, знаходили яскравіші звуки. За період розпитку людства з'явилось дужо багато музичних інструментів, і в кожного народу вони були особливі — різні за формою, матеріалом, оздобленням. Але існує багато інструментів, схожих між собою. Сьогодні па уроці нас очікує зустріч із народними інструментами.

3.Основна частина

Слово вчителя

• Які найвідоміші українські музичні інструменти ви знаєте?

Відповідь учнів:(Найвідомішими українськими народними інструментами є сопілка, ліра, цимбали, бубон, бандура, кобза)

Слайд № 1

Презентація народних інструментів (учні готували повідомлення про інструменти)

Слайд № 2

Учениця: Сопілка — народний духовий музичний інструмент, в Україні відомий з княжих часів. Виготовлявся із калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30-40 см, у нижньому кінці просвердлювали 5-6 дірочок.

Звучить сопілка

Слайд № 3

Учениця: Колісна ліра, поширена в багатьох народів світу. На Україні її ще називають риля або реля. Історія розвитку і поширення цього типу ліри в Європі надзвичайно цікава. Її форма, структура, принципи гри на ній та звукоутворення були такими ж, як і на українській лірі. Вона в давні часи мала вісім клавішів і називалась «органіструм».

Звучить ліра

Слайд № 4

Учениця: Народні цимбали — це жвавий ритмічний інструмент. Він, перш за все, вносить динамічний характер в танцювальну музику і в Україні є невід’ємною частиною ансамблю троїстих музик.

Перегляд відеоролику "Україна має талант-7". Пётр Сказкив - Музыка Майдана! [1 Полуфинал] [25.04.2015]Карпатська тайстра 

 Слайд № 5

Учениця: Бубон –  один з найдавніших ударних музичних інструментів.

Цей музичний інструмент має вигляд обруча, на який з одного боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві тарілочки — брязкальця.

(Учениця демонструє інструмент)

Слайд № 6

Учениця: Традиції української музики тісно пов'язані із українською бандурою та кобзою. Це струнні щипкові музичні інструменти є традиційними для української культури, тому неможливо не приділити їм увагу. Дослідники української музичної культури мають думку, що першим інструментом, який здобув славу, була кобза, а виконавців музики стали називати кобзарями. Бандура є більш досконалою і тому їй вдалося зайняти  місце кобзи та повністю витіснити її.

Звучить бандура

Слайд № 7

Учениця: Кобзарське мистецтво — це творча і виконавська майстерність кобзарів і бандуристів, то поєднує поезію, спів та інструментальну музику. Кобзарі — українські народні співці та музиканти, які супроводжують свій спів грою на кобзі (бандурі). Кобзарське мистецтво завжди впроваджувало визвольні ідеї, відзначалося  героїкою і глибоким ліризмом.

Учениця читає уривок вірша:

Кобзо! ти наша одрада єдина...

Поки із мертвих воскресне Вкраїна,

Поки дождеться живої весни,

Ти нам про нашу тісноту дзвони.

Стиха дзвони, нехай мучене серце,

Важко заб'ється, до серця озветься,

Як на бандурі струна до струни.

 (П. Куліш )

Слайд № 8

Учитель: «Останнім старосвітським бандуристом» називає себе Георгій Ткаченко. Вражений грою та співом бандуриста на вулицях Харкова, де він навчався у художньому училищі в 1917 році, Ткаченко раз і назавжди обрав для себе долю виконавця на бандурі. Важливий внесок належить йому у відновленні за спогадами, літературними джерелами та у збереженні справжньої народної бандури без видозмін, яких вона зазнала впродовж минулого століття.

Під час народних свят музиканти звеселяли слухачів веселими, запальними мелодіями, грою на народиих музичних інструментах бубоні, скрипці, цимбалах. Цих музикантів називали «троїстими музиками».

Слайд № 9 Троїсті музики

Учитель:А чому їх називали троїстими музиками? (Відповідь)

Уявіть собі, що ви зараз в Карпатах на українському весіллі. Давайте потанцюємо та відпочинемо!

Звучить фонозапис  троїстих  музик «Гуцулка» 

Танцювальна фізкультхвилинка

Слайд № 10 Волинка і коза

Учитель:Кожен музичний інструмент має свій голос. Я хочу розповісти вам про ще один дуже цікавий й незвичний музичний інструмент — волинку. Це старовинний музичний інструмент зі шкіряного міху, у який ушиті труба для надування повітря та кілька ігрових трубок із отворами. Про волинку відомо із давніх часів у багатьох країнах світу. У Шотландії вона супроводжує всі урочисті заходи. Під звуки волинки у давнину люди танцювали на народних святах. Звучання волинки протяжне і гучне. У такт музиці танцюристи гучно тупотять дерев'яними підошвами свого взуття.

В Україні та Польщі цей інструмент називають «козою», тому що він мав форму мішка з козиної шкіри.

Учитель. Послухайте шотландські награвання «Грай, волинко!» та дайте відповідь па запитання.

-         Що особливого у звучанні цього інструмента?

Слайд №11  Скрипка

Учениця: Сучасна скрипка, що стала згодом класичним інструментом, відома нам як королева музичних інструментів. Але вона також почала свій шлях з царини народних інструментів. Її звучання можна було почути і під час гулянь, свят, і під час смутку.

Учитель:Невідомі творці казок та оповідань, в яких виражено народну мудрість, розуміли, як впливає музика на людину, тому з любов'ю та захопленням розповідали про народних умільців, котрі майстерно володіли мовою музики. Це — свідчення того, що народ завжди високо цінував і з великою повагою та особливою любов'ю ставився до музикантів — аматорів, які силою свою мистецтва допомагали творити добро, несли людям радість. Так народжувалися музичні образи в казках та оповіданнях, а пізніше — і в літературних творах. Яскравим прикладом цього є українська народна казка «Чарівна скрипка».  Головний герой казки майстерною грою на скрипці дарував людям радість і вселяв у їхні душі оптимізм. Послухайте українську народну казку «Чарівна скрипка» у супроводі двох закарпатських народних мелодій. Вона народилася на Буковині — у співочому краї, що славиться різноманіттям чудових і своєрідних народних пісенних мелодій, а також запальними танцювальними ритмами.

Демонстрація відеоролику казки «Чарівна скрипка»

Жив колись на світі бідний русин. Життя минало, а у чоловіка ні сина, ні багатства — сама біда в хаті.

Пішов бідняк найматися до графа, якого буковинці любили як сіль в оці чи тернину в боці.

—    Підеш молотити,— сказав граф,— а за роботу візьмеш те, що в чоботи нападає.

Русин погодився. Цілий місяць вимахував ціпом і приносив у чоботах за­робіток. Нарешті провіяв зароблене зерно, розстелив на ряднині, аби просуши­лося. Та горобці теж були голодні й видзьобали все до зернини. Побачив це ру­син, кинув спересердя брилем об землю:

—  А смерека б вас побила!

—   Не сердься, добрий чоловіче,—- запищало в нього за спиною.— Я — єди­на зернина, яку не з'їли горобці.

Нахилився русин, підняв листок лопуха і помітив золоту зернину. А вона радить:

—    Ти мене не їж, а носій у землю і поливай тричі на день водою з Чере­мошу.

Русин так і зробив. А одного ранку почув він за вікном таку чудову музику, що за серце брала. Виглянув. На тому місці, де була посіяна зернина, виросла дивна яблуня. З її гілля звисали не яблука, а скрипки — із зеленими і жовти­ми смугами. Зачудувався русин і вийшов надвір. Не встиг підійти до чарівного дерева, як почув:

—   Добридень, тату!

—   Добридень,— відповів русин.— А хто мене називає татом?

—   Це я, ваш син Петрик,— і з яблуні скочив красний хлопець зі скрипкою в руках.

—   Що це таке? — запитав батько.

—   А то така скрипка, що коли погладжу на ній зелені смуги, то омолоджу­ється добро, а як торкнуся жовтих — старіється зло.

Чоловік не міг нарадуватися чарівному синові.

Однієї неділі Петрик подався у село. На толоці побачив людей. Вони нама­галася танцювати, але всі були такі змарнілі, що падали з ніг.

—   Що ті люди роблять? — спитав Петрик селян.

—   Весілля справляють,— відповів один дід. — Але граф їх зовсім виснажив роботою.

Погладив хлопчина зелені смуги скрипки і всі пустилися до танцю- тропотанцю. Слухання української народної закарпатської мелодії «Танок»

Люди стали жвавими, щасливими. Молодий із молодою — як місяць із зір­ницею. А граф вийшов на балкон палацу, глянув у бік толоки і аж рота роз­зявив від подиву. Він наказав гайдукам позаганяти всіх селян до своїх воріт. Прийшли бідні люди, поскидали брилі.

—   Бачу, що від музики ви дістали добру силу. Завтра під горою маєте про­довбати великий прохід, аби весь Черемош міг туди текти!

Наступного дня зранку люди взяли мотики й лопати і подалися до гори. Минали дні, тижні, місяці, доки продовбали крізь гору тунель. Подивився граф і каже:

—      Тепер побудуйте всередині гори високий палац — із великими залами, довгими коридорами, ясними світлицями. Брама до палацу має бути така, аби її закрила і мала дитина, а відчинити міг тільки один я.

Рушили бідні люди до хати, де жив із родичами Петрик. Викликали його й докоряють:

—   Ти дав нам снагу видовбати діру для ріки, а тепер лишив нас у біді?.. Петрик відповів:

—       Завтра всі до одного беріть каяння , довбні та лопати і йдіть до гори. Я прийду на поміч.

Наступного дня люди прийшли до гори, але ніхто не міг підняти ні кия, ні лопати. Тут Петрик погладив зелені смуги скрипки, приклав смичок до струн і врізав коломийку. Люди помолоділи, дістали красну силу — аж уламки скелі розліталися. Коли все було готове, граф розіслав гайдуків скликати гостей. Гості зібралися в палаці, який збудували всередині гори.

Прийшов туди Петрик. Граф наказав слугам викинути зухвалого хлопця, але той погладив жовті смуги скрипки, приклав смичок до струн і заграв. У па­лаці одразу принишкли. Граф згорбився, руки затремтіли.

Слухання української народної закарпатської мелодії «Плач»

Петрик вийшов за браму і зачинив її назавжди. Минули роки, брама обросла травою-муравою. Про графа ніхто й не згадував. А про Петрика та його чарівну скрипку розповідають і донині.

-      У чому полягала чарівна сила скрипки Петрика?

-      Як Петрик зі своєю чарівною скрипкою допомагав селянам?

-      Чому графа було покарано?

Словникова робота

Кий – частина тонкого стовбура, чи грубої гілки, відрізана від дерева й очищена від пагонів.

Довбня  - великий дерев’яний молот або взагалі велика дерев’яна палиця з потовщенням на кінці.

Вокально-хорова робота

-      Учитель. Скрипка здобула популярність і в норвезького народу. Ушановуючи цей інструмент та його музику, народ склав пісню «Чарівний смичок». Прослухайте її уважно і знайдіть у тексті пісні відповідь на запитання.

-       Чому старий музикант не продав свою скрипку багатію?

5.Слухання норвезької народної пісні «Чарівний смичок» 

(педагогічний програмний засіб освітньої галузі «Естетична культура «Музичне мистецтво» 5 клас, урок №9)

6.Розспівування.

7.Розучування норвезької народної пісні «Чарівний смичок» (робота над  стриманим та легким звучанням,осмисленням тексту та розвитком мелодії; звернути увагу на те, що вона починається не з повного такту, а із-за такту)

Учитель: -У супроводі якого музичного інструмента краще звучатиме пісня «Чарівний смичок» і чому?

-Як ви розумієте прислів'я «Музика без язика, а в гурти збирає» ?

-Які твори ми слухали чи вивчали, музика яких об'єднувала б людей?

-Чи об'єднувала людей скрипка чарівного музиканта?

-Які українські народні інструменти ви знаєте?

Демонстрація народних інструментів: баяна, трикутників, бубона, балалайки, маракасів,деревяних ложок.

Учитель:А зараз пропоную вам заграти на народних шумових інструментах веселу мелодію.

 Домашнє завдання:Дізнатися про походження народного інструмента, який вас найбільше зацікавив.

Учні виходять із класу під музичний супровід (шотландські награвання «Грай, волинко!»).